Словник української мови (1927)/відпарювати

by Борис Грінченко

◀ відпарювання

Словник української мови Борис Грінченко В відпарювати

відпасати ▶

Київ: Горно, 1927

Відпа́рювати, рюю, єш, сов. в. відпа́рити, рю, риш, гл. 1) Распаривать, распарить. Тепер одпарь лозину та й гни її. 2) Только сов. в. Высечь, побить.