Словник української мови (1927)/відпасатися

by Борис Грінченко

◀ відпасати

Словник української мови Борис Грінченко В відпасатися

відпасти ▶

Київ: Горно, 1927

Відпаса́тися, са́юся, єшся, сов. в. відпа́стися, су́ся, се́шся, гл. 1) Откармливаться, откормиться, разжиреть (о скоте, но также и о людях). Маркев. 57. Одпасся людським потом. Сим. 226.