Словник української мови (1927)/відпиляти
| ◀ відпилювати | Словник української мови В відпиляти |
відпинати ▶ |
|
*Відпи́лювати, люю, єш, сов. в. відпиля́ти, ля́ю, ля́єш, гл. Отпиливать, отпилить. Сл. Нік.
| ◀ відпилювати | Словник української мови Борис Грінченко В відпиляти |
відпинати ▶ |
|
Словник української мови — В
відпиляти
Борис Грінченко
1927
*Відпи́лювати, люю, єш, сов. в. відпиля́ти, ля́ю, ля́єш, гл. Отпиливать, отпилить. Сл. Нік.