Словник української мови (1927)/відписувати
| ◀ відписати | Словник української мови В відписувати |
відпитати ▶ |
|
Відпи́сувати, сую, єш, сов. в. відписа́ти, шу́, шеш, гл. 1) Отвечать, ответит письменно. От і написали до царя, а цар одписав і кличе до себе. Рудч. Ск. II. 71. Наші хлопці назад листи одписали. Грин. III. 563 На сей лист не відписано мені нічого. К. ХП. 65. 2) Завещать, оставлять, оставить по завещанию. Може старий відпише флігель мені. Левиц. Пов. 80. Макієвський пан відписав на церкву худобу. Г. Барв. 168.