Словник української мови (1927)/відповіщати
| ◀ відповістити | Словник української мови В відповіщати |
відпозивати ▶ |
|
Відповіща́ти, ща́ю, єш, сов. в. відповісти́ти, щу́, сти́ш, гл. Рассказывать, рассказать. Чую, що стара за мене одповіщає. МВ. I. 17. Люде всі як раз нам і відповістили. Федьк. Як почала вона говорити, то і за себе все сказала, і за нас одповістила. МВ. I. 75.