Словник української мови (1927)/відпочивати

by Борис Грінченко

◀ відпочивання

Словник української мови Борис Грінченко В відпочивати

відпочивник ▶

Київ: Горно, 1927

Відпочива́ти, ваю, єш, сов. в. відпочи́ти, чину, неш (*Галицк.: відпічну́ти, чну́, не́ш, не́. Желех.), гл. Отдыхать, отдохнуть. Тоді одпочинемо, як помремо. Ном. № 10031. Ляжмо, сестро, одпочиньмо. ЗОЮР. II. 21.