Словник української мови (1927)/відпросити
| ◀ відпродувати | Словник української мови В відпросити |
відпроторити ▶ |
|
Відпроси́ти, ся. См. Відпро́шувати, ся.
| ◀ відпродувати | Словник української мови Борис Грінченко В відпросити |
відпроторити ▶ |
|
Словник української мови — В
відпросити
Борис Грінченко
1927
Відпроси́ти, ся. См. Відпро́шувати, ся.