Словник української мови (1927)/відпрохуватися

by Борис Грінченко

◀ відпрохувати

Словник української мови Борис Грінченко В відпрохуватися

відпрошувати ▶

Київ: Горно, 1927

Відпро́хуватися, хуюся, єшся, сов. в. відпроха́тися, ха́юся, єшся, гл. = Відпро́шувати, ся. Заплатив Беркові гроші, а з процентом одпрохався. Левиц. I. 108. Мнж. 102.