Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/відпрядки

Матеріал з Вікіджерел

Відпря́дки, дків, м. мн. Остатки, отбросы при прядении. Ум. Відпря́дочки. Що ж она діє? — Золото пряде. Ходім до неї колядувати, ой чей же нам дасть по колядочці, по колядочці, хоть відзадячко…, хоть відпрядочки на шаріночку.