Словник української мови (1927)/відраджувати
| ◀ відраджування | Словник української мови В відраджувати |
відрадісний ▶ |
|
Відра́джувати, джую, єш, сов. в. відра́дити, джу, диш, гл. Отсоветывать, не советовать, не посоветовать что делать.
| ◀ відраджування | Словник української мови Борис Грінченко В відраджувати |
відрадісний ▶ |
|
Словник української мови — В
відраджувати
Борис Грінченко
1927
Відра́джувати, джую, єш, сов. в. відра́дити, джу, диш, гл. Отсоветывать, не советовать, не посоветовать что делать.