Словник української мови (1927)/відрадісно
| ◀ відрадісний | Словник української мови В відрадісно |
відрадість ▶ |
|
Відра́дісно, нар. Отрадно; радостно, весело. Що то молоді літа золоті людям! Що задумав, все йому можна, все йому відрадісно, все втішно. МВ. II. 79.