Словник української мови (1927)/відряжатися

by Борис Грінченко

◀ відряжати

Словник української мови Борис Грінченко В відряжатися

відрятовувати ▶

Київ: Горно, 1927

Відряжа́тися, жа́юся, єшся, сов. в. відряди́тися, джу́ся, дишся, гл. = Виряжа́тися, ви́рядитися. Куди ти убіраєшся, куди ти одряжаєшся? Мил. 209.