Словник української мови (1927)/відрізняти
| ◀ відрізнити | Словник української мови В відрізняти |
відрізнятися ▶ |
|
Відрізня́ти, ня́ю, єш, сов. в. відрізни́ти, ню́, ни́ш, гл. 1) Отделять, отделить. Вони вже двох синів одрізнили, а два з їми живуть. Пирят. у. Відрізняють дитину від матерньої мови. О. 1861. XI. 104. Майстер ще з неї (дитини) городянина зробить… усіма звичаями од селян одрізнить. К. (О. 1862. III. 22). 2) Отличать, отличить. Мова… відрізняє людей від инших звірів. Дещо.