Словник української мови (1927)/відрікатися
| ◀ відрікати | Словник української мови В відрікатися |
відро ▶ |
|
Відріка́тися, ка́юся, єшся, сов. в. відректи́ся, речу́ся, че́шся, гл. Отказываться, отказаться. Родино моя, не відрікайся од мене. Чуб. III. 129. Відрікаюсь, відхрещуюсь від вас, ідіть собі на очерета, на болота. Чуб. I. 120. Варив чорт з москалем пиво та й солоду відрікся. Ном. № 821.