Словник української мови (1927)/відсахуватися

by Борис Грінченко

◀ відсахнутися

Словник української мови Борис Грінченко В відсахуватися

відсвіжувати ▶

Київ: Горно, 1927

Відса́хуватися, хуюся, єшся, сов. в. відсахну́тися, ну́ся, не́шся, гл. 1) Отшатываться, отшатнуться от кого, отстраниться. З острахом великим вона од його одсахнулась. МВ. (О. 1862. I. 90). 2) Оставить кого, отшатнуться от кого; отстать, отвязаться от кого. До батька не йду жалітись. Батько не мати, — відсахнувся. Г. Барв. 273. Одсахнувсь жінки й дитинки. Мнж. 187. Коли б мені його піймать да провчить, воно б тоді одсахнулося. ЗОЮР. I. 11.