Словник української мови (1927)/відселятися
| ◀ відселяти | Словник української мови В відселятися |
відсердитися ▶ |
|
Відселя́тися, ля́юся, єшся, сов. в. відсели́тися, лю́ся, лишся, гл. Выходить, выйти на самостоятельное жилище и хозяйство (о сыновьях). Час синам одселятися на свої оселі. Рк. Левиц.