Словник української мови (1927)/відсилати
| ◀ відсилання | Словник української мови В відсилати |
відсилити ▶ |
|
Відсила́ти, ла́ю, єш, сов. в. відісла́ти, шлю́, шлеш, гл. Отсылать, отослать, посылать, послать. Козак до дівчини дрібні листи пише, відсилає до дівчини буйними вітрами. Чуб. V. 312. Відсилають у солому спати. Чуб. I. 175. Да взяв бог тую жінку, шо з цвіту, да одіслав на небо. Чуб. I. 146.