Словник української мови (1927)/відслужити

by Борис Грінченко

◀ відслуговувати

Словник української мови Борис Грінченко В відслужити

відслужитися ▶

Київ: Горно, 1927

Відслу́жувати, жую, єш, сов. в. відслужи́ти, жу́, жиш, гл. = Відслуго́вувати, відслугува́ти. Позичте мені огню, — я вам одслужу. Рудч. Ск. II. 6. Одслужи той хліб, що лежачи переїла. Мир. Пов. I. 124.