Словник української мови (1927)/відставити

by Борис Грінченко

◀ відставати

Словник української мови Борис Грінченко В відставити

відставляти ▶

Київ: Горно, 1927

Відставля́ти, ля́ю, єш, сов. в. відста́вити, влю, виш, гл. 1) Отставлять, отставить. Стривай, чавун з окропом трохи відставлю. 2) Оттопыривать, оттопырить. Вовк одставив свій хвіст. Чуб. I. 52.