Словник української мови (1927)/відстрявати
| ◀ відстрочення | Словник української мови В відстрявати |
відступ ▶ |
|
Відстрява́ти, ряю́, є́ш, сов. в. відстря́ти, ря́ну, неш, гл. Отступать, отступить от чего, отстраниться. Хотіли гуртом купить ту землю і Павло був між нами, а тоді він од нас одстряв. Александров. у. (Залюбов.).