Словник української мови (1927)/відстібати
| ◀ відстерегтися | Словник української мови В відстібати |
відстобурчити ▶ |
|
Відстіба́ти, ба́ю, єш, сов. в. відстібну́ти, бну́, не́ш, гл. Отстегивать, отстегнуть.
| ◀ відстерегтися | Словник української мови Борис Грінченко В відстібати |
відстобурчити ▶ |
|
Словник української мови — В
відстібати
Борис Грінченко
1927
Відстіба́ти, ба́ю, єш, сов. в. відстібну́ти, бну́, не́ш, гл. Отстегивать, отстегнуть.