Словник української мови (1927)/відсікати
| ◀ відсідатися | Словник української мови В відсікати |
відсіктися ▶ |
|
Відсіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. відсі́кти, січу́, че́ш, гл. Отсекать, отсечь. Ангел махнув та й відсік праве крило Сатанаілу. Чуб. I. 35.
| ◀ відсідатися | Словник української мови Борис Грінченко В відсікати |
відсіктися ▶ |
|
Словник української мови — В
відсікати
Борис Грінченко
1927
Відсіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. відсі́кти, січу́, че́ш, гл. Отсекать, отсечь. Ангел махнув та й відсік праве крило Сатанаілу. Чуб. I. 35.