Словник української мови (1927)/відсіль
Зовнішній вигляд
◀ відсіктися | Словник української мови В відсіль |
відсісти ▶ |
|
Відсі́ль, відсіля́, нар. Отсюда. Комусь буде тяжко важко, як я піду відсіль. Нп. Недалеко відсіля спасається пустельник. Стор. I. 106.