Словник української мови (1927)/відтак

Матеріал з Вікіджерел

Відта́к, нар. Потом, затем. Треба привітати, відтак його до хатоньки миленько просити. Гол. III. 464. Треба богу ся помолити, відтак на войну йти. Гол. I. 11.