Словник української мови (1927)/відтоптати

by Борис Грінченко

◀ відтоплюватися

Словник української мови Борис Грінченко В відтоптати

відтоптувати ▶

Київ: Горно, 1927

Відто́птувати, тую, єш, сов. в. відтопта́ти, пчу́, чеш, гл. Оттаптывать, оттоптать, истоптать (обувь, ноги). Ми вже й ноги відтоптали, ходивши до свата. Г. Барв. 387. Черевички відтопчу. Грин. III. 156.