Словник української мови (1927)/відтулити
| ◀ відтулина | Словник української мови В відтулити |
відтуляти ▶ |
|
Відтуля́ти, ля́ю, єш, сов. в. відтули́ти, лю́, лиш, гл. Кинулася до печі… одтуле заслінку. Мир. Пов. II. 76.
| ◀ відтулина | Словник української мови Борис Грінченко В відтулити |
відтуляти ▶ |
|
Словник української мови — В
відтулити
Борис Грінченко
1927
Відтуля́ти, ля́ю, єш, сов. в. відтули́ти, лю́, лиш, гл. Кинулася до печі… одтуле заслінку. Мир. Пов. II. 76.