Словник української мови (1927)/відтупати
| ◀ відтуляти | Словник української мови В відтупати |
відтупувати ▶ |
|
Відту́пувати, пую, єш, сов. в. відту́пати, паю, єш, гл. Оттаптывать, оттоптать. Відтупав ноги, ходячи до пана по гроші. Замолоду не поберегла (ноги), одтупала, одтоптала. Сим. 236.