Словник української мови (1927)/відхлинути

by Борис Грінченко

◀ відхлань

Словник української мови Борис Грінченко В відхлинути

відхлинутися ▶

Київ: Горно, 1927

Відхлину́ти(ся), ну́(ся), не́ш(ся), гл. Передохнуть при плаче; откашляться, поперхнувшись или закашлявшись. Душить кашель. Плаче, плаче, — не одхлине. Волч. у. За слізьми не одхлине. Г. Барв. 140. Як заб'є, — одхлинутись не можна.