Словник української мови (1927)/відхідний
| ◀ відхідна | Словник української мови В відхідний |
відхідник ▶ |
|
Відхі́дни́й, а, е. Прощальный, даваемый на отходе. Обід відхідний. Чуб. Дали мені відхідного коня вороного, дівчинонька хустиночку з під злота самого. Мет. 23.