Словник української мови (1927)/відцвісти
| ◀ відцарювати | Словник української мови В відцвісти |
відцвітати ▶ |
|
Відцвіта́ти, та́ю, єш, сов. в. відцвісти́, цвіту́, те́ш, гл. Отцветать, отцвести. Маки одцвітають, а роду немає, либонь уже їм не жаль мене, що не одвідають. Чуб. V. 471.