Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/відчаяка

Матеріал з Вікіджерел

Відчая́ка, ки, об. Отчаянный, отчаянная. Був такий одчаяка, що без кінця. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.