Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/відчудити

Матеріал з Вікіджерел

Відчу́дити, джу, диш, гл. Знахарским, ведовским способом вылечить. Прийшла біда до чудана, одчудив він — очуняла. Чуб. V. 1164.