Словник української мови (1927)/відшкварити

by Борис Грінченко

◀ відшкандибати

Словник української мови Борис Грінченко В відшкварити

відшкодовувати ▶

Київ: Горно, 1927

Відшква́рити, рю, риш, гл. 1) Оттопить (о сале). 2) Выдрать, выпороть. Мир. ХРВ. 53. Було ні за що батожжам одшкварить. Рудч. Ск. II. 204.