Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/відшпандорити

Матеріал з Вікіджерел

Відшпандо́рити, рю, риш, гл. Высечь. Гляди лишень, щоб я тебе за це не відшпандорив. Полт. *Отколотить шпандырем.