Словник української мови (1927)/відшрубувати
| ◀ відшрубовувати | Словник української мови В відшрубувати |
відштовхнути ▶ |
|
Відшрубо́вувати, вую, єш, сов. в. відшрубува́ти, бу́ю, єш, гл. Отвинчивать, отвинтить.
| ◀ відшрубовувати | Словник української мови Борис Грінченко В відшрубувати |
відштовхнути ▶ |
|
Словник української мови — В
відшрубувати
Борис Грінченко
1927
Відшрубо́вувати, вую, єш, сов. в. відшрубува́ти, бу́ю, єш, гл. Отвинчивать, отвинтить.