Словник української мови (1927)/відщеплятися

by Борис Грінченко

◀ відщепляти

Словник української мови Борис Грінченко В відщеплятися

відщепнути ▶

Київ: Горно, 1927

Відщепля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. відщепи́тися, плю́ся, пишся, гл. Отделяться, отделиться. Багато з нас до тої омани поквапилось і од простої віри мужичої одщепилось. К. (О. 1861. I. 314).