Словник української мови (1927)/відьмач

by Борис Грінченко

◀ відьмарь

Словник української мови Борис Грінченко В відьмач

відьмин ▶

Київ: Горно, 1927

Відьма́к, ка, відьма́н, на, відьма́рь, ря́, відьма́ч, ча́, м. Колдун. ЗОЮР. II. 41. Відьмак і непевний — усім відьмам родич кревний. Ном. № 239, стр. 281.