Словник української мови (1927)/віді
| ◀ віди | Словник української мови В віді |
відібрати ▶ |
|
*Віді, нар. Должно быть, наверное. Коли ти Бистрець знаєш, то, віді, ти й Захарину знаєш, думаю я, та й покидаю пусту журу. Черемш. Ага, кажу, десь ця пішла з доньков, віді, до мами. Черемш.