Словник української мови (1927)/вікно

by Борис Грінченко

◀ вікнина

Словник української мови Борис Грінченко В вікно

вікновина ▶

Київ: Горно, 1927

Вікно́, на́, с. 1) Окно. Ой одсунь вікно да кватирочку. Мет. 162. Не тільки світу, що в вікні. Посл. 2) Отверстие во льду для ловли рыбы. 3) = Вікнина 2. Ум. Віко́нце, віко́нечко.