Словник української мови (1927)/віковічний
| ◀ віковий | Словник української мови В віковічний |
віковічно ▶ |
|
Вікові́чний, а, е. Вечный, века существующий, вековечный. Здійміть свої верхи, ворота віковічні, порозчиняйтеся: увійде в вас царь слави. К. Псал. 55.