Словник української мови (1927)/вільце

by Борис Грінченко

◀ вільховий

Словник української мови Борис Грінченко В вільце

вільшина ▶

Київ: Горно, 1927

Вільце́, ця́, с. = Вильце́. Чуб. III. 196. МУЕ. III. 96, 100, 102. Нехай дівочки не прядуть, нехай Марусі вільце в'ють з хрещатого барвінку, з запашного васильку, з червоної калини для молодої княгині. Мет. 128. Ум. Ві́лечко.