Словник української мови (1927)/вітрогон
| ◀ вітровичний | Словник української мови В вітрогон |
вітрогонити ▶ |
|
Вітрого́н, на, м. 1) Ветренник. 2) Вентилятор. Канев. у. Вітрогони становлять, шоб воздух гнало в шахті. Славяносерб. у.
| ◀ вітровичний | Словник української мови Борис Грінченко В вітрогон |
вітрогонити ▶ |
|
Словник української мови — В
вітрогон
Борис Грінченко
1927
Вітрого́н, на, м. 1) Ветренник. 2) Вентилятор. Канев. у. Вітрогони становлять, шоб воздух гнало в шахті. Славяносерб. у.