Словник української мови (1927)/вітчим
| ◀ вітчизна | Словник української мови В вітчим |
віть ▶ |
|
Вітчи́м, ма, м. Отчим. Лихий вітчим козаченька молодого лає. Макс. (1849). 2.
| ◀ вітчизна | Словник української мови Борис Грінченко В вітчим |
віть ▶ |
|
Словник української мови — В
вітчим
Борис Грінченко
1927
Вітчи́м, ма, м. Отчим. Лихий вітчим козаченька молодого лає. Макс. (1849). 2.