Словник української мови (1927)/віхола
| ◀ віхало | Словник української мови В віхола |
віхор ▶ |
|
Ві́́хола, ли, ж. 1) Мятель, вьюга. Зіма буде з віхолами та лютими морозами. Ґави сідають купами, — буде віхола. Мнж. 157. 2) Грозовая буря. Шух. I. 9.
| ◀ віхало | Словник української мови Борис Грінченко В віхола |
віхор ▶ |
|
Словник української мови — В
віхола
Борис Грінченко
1927
Ві́́хола, ли, ж. 1) Мятель, вьюга. Зіма буде з віхолами та лютими морозами. Ґави сідають купами, — буде віхола. Мнж. 157. 2) Грозовая буря. Шух. I. 9.