Словник української мови (1927)/вічко

by Борис Грінченко

◀ вічі

Словник української мови Борис Грінченко В вічко

віч-на-віч ▶

Київ: Горно, 1927

Ві́чко, ка, с. = Очко́. Ном. № 642. Вас. 166, 186, 187. Шух. I. 256. Купи мені перстінь із зеленим вічком. Мил. 103. Ві́чками называются также отверстия между нитками редкой ткани. Шух. I. 154.