Словник української мови (1927)/вічно
| ◀ вічність | Словник української мови В вічно |
вічовий ▶ |
|
Ві́чно, нар. 1) Вечно. 2) До смерти. Як би ти не займав, то я б вічно була твоя. Рудч. Ск. II. 104.
| ◀ вічність | Словник української мови Борис Грінченко В вічно |
вічовий ▶ |
|
Словник української мови — В
вічно
Борис Грінченко
1927
Ві́чно, нар. 1) Вечно. 2) До смерти. Як би ти не займав, то я б вічно була твоя. Рудч. Ск. II. 104.