Словник української мови (1927)/вішальник
| ◀ вішало | Словник української мови В вішальник |
вішальниця ▶ |
|
Ві́шальник, ка, м. Висельник; повесившийся, удавленник. Ном. № 3799.
| ◀ вішало | Словник української мови Борис Грінченко В вішальник |
вішальниця ▶ |
|
Словник української мови — В
вішальник
Борис Грінченко
1927
Ві́шальник, ка, м. Висельник; повесившийся, удавленник. Ном. № 3799.