Словник української мови (1927)/вішання
| ◀ вішальниця | Словник української мови В вішання |
вішати ▶ |
|
Ві́шання, ня, с. Вешание. Лякали вішанням хлопця, щоб пропасниця покинула. Грин. II. 315.
| ◀ вішальниця | Словник української мови Борис Грінченко В вішання |
вішати ▶ |
|
Словник української мови — В
вішання
Борис Грінченко
1927
Ві́шання, ня, с. Вешание. Лякали вішанням хлопця, щоб пропасниця покинула. Грин. II. 315.