Словник української мови (1927)/віштяк
Зовнішній вигляд
◀ вішта | Словник української мови В віштяк |
віщати ▶ |
|
Віштя́к, ка́, м. Прозвание подольского крестьянина ближе к Каменцу за то, что, погоняя лошадей, кричит: віштя́! Ном. № 714. О. 1861. X. Св. 44.