Словник української мови (1927)/віщун
| ◀ віщук | Словник української мови В віщун |
віщуха ▶ |
|
Віщу́н, на́, м. Вещун, предсказатель. Не дуже довіряй своєму серцю: сей віщун часто обманює. Котл. НП. 365. Під бороною з залізними або осиковими зубцями можна виховать пса віщуна ярчука. Ном. № 291.